Субота, 18.08.2018, 08:32

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 185
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Що таке конфлікт?
Конфлікт можна описати як незгоду з чиєюсь думкою або суперечку між двома й більше людьми, в яких є розбіжності в поглядах на поведінку чи думку кого-небудь. При цьому конфлікт може бути значно складнішим, ніж просто суперечка. Складність конфлікту залежить від сприйняття дійсності людьми, які залучені до нього, – їхніх потреб, бажань, ідей або цінностей.
Складність залежить від того, наскільки емоційно реагують люди – вони відчувають
гнів, пригнічення чи біль. Конфлікт можна вирішити або посилити в залежності від того, як поводяться сторони, що конфліктують: чи співчутливо вислуховують опонента, розмовляють спокійно, чи підвищують голос, проявляють фізичну агресію або ображають.
Конфлікт ініціюється відмінностями, які неминуче присутні в людей, і залежить від їхньої реакції та взаємодії.

Чого слід очікувати?
Протягом усього свого дитячого життя діти беруть участь у великій кількості соціальних взаємодій. Вони керують безліччю стосунків з різними людьми: учителями, друзями, однокласниками, братами й сестрами, батьками та іншими родичами. Тому часто у своєму повсякденному житті діти неминуче перебувають у певній формі конфлікту.
Суперечка може виникнути тоді, коли думка дитини, її потреби чи бажання відрізняються від думки, потреб або бажання друзів, родичів чи батьків. Дитина реагує емоційно й може розгніватися, засмутитися, злякатись або образитися. Ці емоції й страхи можуть призвести до таких проявів поведінки, як крик, образа чи фізична агресія, при цьому звичайна дискусія може перетворитись на серйозну суперечку.
Варто знати, що діти з поганими навичками вирішення конфліктів, швидше за все, відчувають такі переживання:

  • підвищену агресивність;
  • соціальну ізоляцію;
  • депресію;
  • самотність;
  • тривогу.

У тих, хто може вирішити конфлікт мирним шляхом, більше шансів на те, що їхні однолітки приймуть їх, у той час як дітей, які роблять неправильний вибір своєї поведінкової реакції в конфліктній ситуації, швидше за все, однолітки відкинуть.

Що ви можете зробити?
Існує найкращий спосіб домогтися самостійності дитини: навчити її міркувати та знаходити компроміси. Тут важливо батьківське втручання в поєднанні із залученням дитини до процесу врегулювання конфлікту. Оскільки діти сперечаються з найрізноманітніших причин, перед батьками стоїть складне завдання: визначити, коли необхідно продовжити суперечку, а коли треба втрутитися й зупинити її, коли виступити посередником, а коли дозволити дітям розібратись у тому, що відбувається, самостійно. Батькам варто подивитись на ситуацію з точки зору того, що коли діти сперечаються й вирішують свої суперечки, вони ростуть і набувають важливих соціальних навичок.
Іноді батькам слід втрутитися, щоб забезпечити безпеку дитини й попередити погіршення ситуації. Проте втручання в суперечку не завжди означає повний і тотальний контроль над ситуацією та встановлення своїх правил. Батьківське втручання може мати вид посередництва, коли батьки відіграють активну роль і надають допомогу дітям в управлінні своїми емоціями, обговоренні своїх потреб і генеруванні власних рішень.

  • Моделюйте позитивне вирішення конфлікту. Те, як дорослі вирішують власні конфлікти, має великий вплив на дітей. Батьки, які під час суперечки підвищують голос один на одного, погрожують, ображають, жорстокі або агресивні, неусвідомлено дають дитині зрозуміти, що така поведінка є прийнятним способом урегулювання ситуації. Моделювання позитивного вирішення конфліктів, а саме співчуття та співпереживання, творчого вирішення проблем і контролю емоцій, дає дітям позитивний приклад.
  • Створюйте безпечне середовище для підтримки дитини. Коли діти потрапляють у біду, батькам доводиться нелегко, тому важливо контролювати власні емоції. Зберігайте спокій і вислухайте дитину з розумінням, співчуттям і підтримкою, сповненою любові. Допоможіть дітям відчувати себе комфортно й безпечно, дозвольте їм висловлюватися відкрито й чесно, не побоюючись негативної або емоційної реакції.

Ідеї про надання допомоги дитині в конфлікті
Незалежно від ситуації, навчання дітей уміння вирішувати конфлікти допомагає їм рости й розвивати позитивні соціальні та емоційні навички. Використання особистого досвіду – це лише один зі способів ведення переговорів і вирішення конфліктів.

  • Використовуйте ефективне спілкування. Неупереджена розмова з дитиною, активне вислуховування допомагають їй заспокоїтися, розібратись у своїх почуттях, з'ясувати, у чому проблема, і знайти її рішення.
  • Опрацьовуйте емоції й почуття дітей. Обговорюйте та аналізуйте з дітьми їхні емоції й почуття – вони гніваються, сумують, розчаровані, схвильовані, переживають почуття ніяковості чи страху?
  • Навчіть їх заспокоюватись і звільнятись від стримуваних емоцій. Це може бути що завгодно – від глибокого дихання та релаксації до фізичної діяльності, писання чи малювання.
  • З’ясуйте, чого вони хочуть. Розмова з дитиною допомагає їй заспокоїтись і почати розуміти свої власні мотиви – що вона дійсно хоче або чого потребує, чого хоче інша дитина і що вона, у свою чергу, відчуває.


Вивчайте практичні прийоми спілкування. Існують деякі практичні техніки, які ви можете запропонувати своїм дітям, щоби більш ефективно спілкуватись у запалі сварки або після того, як вони заспокоїлись. Разом з дітьми ви навіть можете обіграти деякі моделі поведінки.

  • Бути добрим - важко конфліктувати з доброю людиною.
  • Уникати образливих фраз – це може тільки погіршити ситуацію.
  • Розмовляти з опонентом про проблему відверто й чесно – так точка зору кожного буде почута.
  • Уважно прислухатись до інших і повторювати те, що вони сказали, – це дає можливість почути співрозмовника й виправити непорозуміння.
  • Використовувати займенник «я», де це можливо, – у ході обговорення за допомогою «я» забирається підтекст провини. Наприклад: «Я відчуваю себе засмученим, коли ти не граєш зі мною» замість: «Ти мене уникаєш і ніколи не граєш зі мною».

Шукайте незалежне рішення проблеми. Будемо сподіватися, що на цій стадії діти вже визначили, у чому проблема, і взялись її вирішувати. Після кількох тренувань з батьками вони навчаться робити це самостійно.

  • Під час пошуку рішення використовуй «мозковий штурм» – напиши розгорнутий список ідей, як вирішити конфлікт, у тій послідовності, в якій вони спадають на думку.
  • Будь готовим до компромісу, щоб дійти до взаємовигідного рішення. Погоджуйся з вирішенням проблеми й дотримуйся його.

Думай про можливі наслідки своїх рішень.

НАВИЧКИ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ

Бути підлітком нелегко. Проміжок часу між дорослим життям і дитинством сповнений змін – як фізичних, так і емоційних. Через високу гормональну активність підлітку часом важко залишатися «соціальним». Істерики, образи, ігнорування батьків – усе це стандартна для нього поведінка. Більшість підлітків уважають, що інші «просто не доганяють». Але ми всі були підлітками. Ми обов'язково наздоженемо!

Для того щоби підліток легше впорався з цим важким перехідним періодом, дайте йому набір необхідних життєвих навичок. Зокрема, усі підлітки повинні оволодіти навичками вирішення конфліктів. І вам як батькам треба стати в цій справі справжніми вчителями.

Чому виникають конфлікти?
Конфлікти є частиною життя. Незалежно від того, наскільки ви хочете захистити свою дитину від конфліктів, вона обов'язково зіткнеться з ними в реальності. Конфлікт може виникнути в родині, із братами, сестрами та батьками, із друзями та суспільством у цілому. Але є те, що треба обов'язково пояснити дитині – конфлікт не завжди дає негативний досвід. Пам'ятайте: конфлікт може призвести до змін, позитивних змін!

Наслідки конфліктів
Коли справа доходить до конфлікту, без набору необхідних навичок підліток може потрапити у складну ситуацію. Удома невирішені конфлікти можуть призвести до загострення стосунків. За межами сім'ї конфлікти призводять до зруйнованої дружби, покарання за погану поведінку (у школі) й навіть насильства!

Навчання підлітків навичок вирішення конфліктів
Допомогти дитині ефективно долати негативні моменти й орієнтуватись у житті – це частина ваших батьківських обов'язків. З раннього віку почніть навчати її простих і дієвих способів управління конфліктами. Можливо, дитина не подякує вам за це сьогодні, але ви зможете пишатись добре виконаною роботою!

Познайомте підлітка з такими «заповідями» вирішення конфліктів.

  • Заповідь 1: конфлікт – це реальність, утекти від нього не вийде, гра в хованки не вирішить проблему.

  • Заповідь 2: проблема не зникне тільки за твоїм бажанням. Не прикидайся й не одягай маску. Приховувати свої почуття – не найкращий варіант.

  • Заповідь 3: учись боротися з проблемою, а не з людиною. Конфлікт виникає через спірне питання (складну ситуацію), а не через людину. Не переходь на особистості.

  • Заповідь 4: проявляй повагу. Прислухайся до іншої людини. Слухай уважно. Слухати батьків або вчителів іноді нудно, але абстрагування не вирішує проблем.

  • Заповідь 5: будь асертивним* – демонструй увічливу наполегливість. При вирішенні конфліктів не треба проявляти ні пасивність, ні агресію. Бути асертивним – це означає висловлювати свою думку впевнено та спокійно, бути сповненим поваги як до себе, так і до опонента.

  • Заповідь 6: учись домовлятися. Це найважливіша навичка, яку слід набути. Уміння домовлятись допоможе тобі в довгостроковій перспективі.

  • Заповідь 7: дотримуйся теперішнього часу. Не пригадуй минулі образи та розбіжності. Це ще більше посилить конфлікт.

  • Заповідь 8: замовчування не допомагає. Ображатись на опонента так само погано, як і проявляти до нього агресію – проблема залишиться невирішеною. Обговорюй її.

  • Заповідь 9: намагайся зрозуміти. Спробуй поставити себе на місце іншої людини. Не займай оборонну позицію й уважно аналізуй ситуацію з різних точок зору.

  • Заповідь 10: навчись вибачатися. Встань перед дзеркалом і тренуйся, якщо це необхідно! Якщо ти не правий, прийми це, від цього ти не станеш «слабаком». Навпаки, тільки сильна людина може сказати «вибач». Це просте слово творить дива, спробуй!

Перераховані навички, подані у вигляді заповідей, не тільки допомагають підлітку вирішувати конфлікти, а і знадобляться в житті. Підлітки вперті, і якщо ви почнете втрачати терпіння, просто зробіть глибокий вдих. Пам'ятайте, що ви теж колись були підлітком.
 

ВИРІШЕННЯ ПОВСЯКДЕННИХ КОНФЛІКТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ

Порада 1: пам'ятайте про те, що діти найбільше дізнаються про взаємини, спостерігаючи за вами

Уміння батьків розв’язувати подружні конфлікти дуже часто стає способом вирішення дружніх і в майбутньому подружніх конфліктів дітей. Наша поведінка у присутності дітей набагато важливіша, ніж те, чого ми вчимо їх у житті.

Порада 2: не робіть помилок, намагаючись створити безконфліктну родину

Немає сумнівів, що діти надзвичайно страждають, коли бачать, як їхні батьки кричать, сперечаються та сваряться. Бути свідком такого типу поведінки позбавлене для дітей будь-якої користі. Також дітям шкодить і те, коли вони бачать, що батьки приховують свої емоції й роблять вигляд, ніби нічого не сталося. Це дає їм хибне посилання, що проблем слід уникати, а не вирішувати їх. Діти дуже чутливі до невисловленої напруги та відчувають велике занепокоєння, коли батьки намагаються приховувати конфлікти, необхідність вирішення яких очевидна для дітей.

Порада 3: є деякі здорові розбіжності й конфлікти, які ви можете не приховуючи показувати своїм дітям

Діти повинні бачити, що в їхніх батьків інколи бувають розбіжності, батьки іноді виражають свої емоції асертивним* способом і вирішують конфлікти відкрито, особисто. Дітям корисно чути, як батьки кажуть: «Я божеволію, коли намагаюся завести автомобіль, а бензин, виявляється, закінчився» або «Мене дратує, коли ти мене не слухаєш».

Порада 4: використовуйте ключові фрази, що сприяють вирішенню проблем і досягненню компромісу

Діти також повинні чути від нас: «Як нам вирішити цю проблему?», «Давайте знайдемо компроміс», «Я жалкую, що образила тебе», «Ось кілька можливих рішень проблеми...».

Порада 5: будьте розсудливими, обговорюючи щось у присутності дітей

Мудрі батьки найделікатніші теми обговорюють лише в тому випадку, якщо дітей немає поруч, інші ж теми обговорюють в їх присутності. Одна мати помітила: «Тепер я розумію, що ми з чоловіком самі перешкоджали побудові щасливих взаємин з дітьми. Намагаючись зберігати всі наші розбіжності в таємниці, ми позбавляли їх можливості наочно вчитись вирішувати проблеми. Ми також створювали невисловлену напругу, яка поступово руйнувала наш шлюб... Як тільки ми почали дотримуватись запропонованих порад, я стала свідком того, як наш шестирічний син сперечався через іграшки. Я ледве стримала сміх, коли почула, як він сказав: «Як нам вирішити цю проблему? Давай грати у щось інше». Це, безумовно, було краще, ніж його ниття, яке я чула раніше!».

Демонструючи свою любов і проявляючи розсудливість сьогодні, ви неодмінно будете радіти більш щасливим і відповідальним дітям завтра!.

 

ЯК ПРАВИЛЬНО СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ ПІД ЧАС КОНФЛІКТУ

У кожній родині в той чи інший момент виникають конфлікти. І хоч вони і здатні серйозно засмутити, але не повинні бути по-справжньому руйнівними. Є багато різних способів, до яких батьки можуть вдатися, щоби плавно пройти через конфлікт і провести через нього свою дитину, зберігаючи при цьому відкритими канали комунікативного зв'язку з нею. Ось кілька порад.

З’ясовуйте лише одну проблему за раз. Під час конфліктів найкраще братися за вирішення тільки однієї, найбільш значущої проблеми. Погано, коли батьки прагнуть актуалізувати відразу багато різних проблемних аспектів. Це може збити з пантелику й заплутати як дітей, так і самих батьків. Якщо таке станеться, сім'я може досить швидко випустити з уваги свої реальні проблеми.

Шукайте креативні шляхи вирішення проблеми. При спробі вирішити конфлікт батькам не варто забувати про те, що якою б не була проблема, зазвичай існує більше ніж одне її рішення. Батькам і дітям необхідно плідно співпрацювати, щоб знайти такі рішення, які влаштували б усі сторони конфлікту. При цьому дитині важливо вчитися бути «гнучкою», що стане їй у пригоді для подальшого соціального спілкування. Якщо якесь рішення не діє, батьки повинні проявити достатньо гнучкості, щоби спробувати й інші альтернативні варіанти, тим самим показавши своїй дитині цінний приклад.

Будьте ввічливі. Тільки лише тому, що батьки мають справу зі своїми власними дітьми, їм зовсім не варто забувати про прості правила ввічливості. У щоденному спілкуванні, а під час конфліктів особливо, батьки повинні ставитись до своїх дітей з тією ж повагою, яку вони проявляють до будь-якої іншої людини. Діти теж люди, і вони гідні шанобливого ставлення до себе. Іноді в запалі сварки або розбіжностей батьки кажуть своїм дітям такі речі, які ніколи не зважились би висловити на адресу іншого родича або близького друга. Тому важливо докласти максимум зусиль, щоб не зробити цього.

Використовуйте вислови зі словом «я». При обговоренні конфліктів зі своїми дітьми батьки повинні намагатись казати про проблему з точки зору того, як вони себе почувають у зв'язку з її виникненням. Наприклад, замість того щоби сказати щось на зразок: «Ти ніколи не вішаєш свій одяг, як годиться!», батьки повинні спробувати таке: «Я відчуваю смуток і розчарування, коли ти не дбаєш про стан свого одягу». За допомогою висловлювання із займенником «я», замість того щоб дорікати або звинувачувати, батьки розкривають дітям очі на те, як їхня поведінка впливає на батьківські почуття та які негативні емоції здатна заподіяти. Висловлювання із займенником «я» ефективні, тому що діти в меншій мірі схильні опиратись або повставати проти чогось, що свідчить про почуття батьків. До того ж заяви з позиції «я» для дітей звучать не настільки загрозливими, ніж докори чи обвинувачення. Речення від першої особи із займенником «я» також показують дітям, як брати на себе відповідальність за свої вчинки. Батьки, які висловлюють свої почуття таким чином, навчають і своїх дітей робити те ж саме.

Будьте готові вибачити. Навчіть дітей вибачати й бути поблажливими, демонструючи це на власному прикладі.

 

ЯК СПРЯМУВАТИ ДИТИНУ НА ВИХІД ІЗ КОНФЛІКТУ

Створіть умови для співробітництва. Покажіть дітям, як необхідно співробітничати та поважати інших людей, демонструючи їм свій власний підхід. Попросіть дітей допомогти при розв’язанні (їхнього ж) конфлікту й висловіть свою впевненість в успіху їхньої спільної праці. Дуже важливо, щоб діти підходили до врегулювання конфлікту з позитивного боку та повірили в те, що вони можуть разом працювати над його вирішенням.

Допоможіть дітям справитися з емоціями. Щоб залишатися спокійними в конфліктній ситуації, дітям можуть знадобитись ваша підтримка й допомога – особливо, якщо вони знаходяться на перехресному вогні звинувачень один одного. Якщо вони налякані, вони можуть розтривожитись і також будуть потребувати додаткової підтримки, щоби зберегти свій спокій. У конфліктах, які є особливо розпаленими, дітям може знадобитися час побути окремо один від одного, щоб заспокоїтись, перш ніж продовжити урегулювання конфлікту. Виділений вами час на відновлення спокою допоможе дітям перебороти бажання реагувати агресивно або буде сприяти виходу із ситуації, що склалась.

Допоможіть розвинути емпатію та повагу до інших. Навчіть дітей чути та розуміти потреби та проблеми іншої людини. Підкажіть їм, як краще ставити запитання, щоб вияснити для себе, чому хтось проявляє певне наполегливе бажання чогось та прагне неодмінно здійснити його. Хай ваша дитина постарається поставити себе на місце іншої та зрозуміти, яке значення може мати реалізація цього бажання для цієї дитини. Емпатія (осмислене співпереживання) є однією з найважливіших основ для вирішення конфліктів і побудови позитивних стосунків.

Практикуйте навички спілкування. Ефективне вирішення конфліктів завжди спирається на комунікацію. Звісно, коли ви перебуваєте під пресингом конфліктної ситуації, вербальна взаємодія може стати насправді важкою. Тому, щоб навчити дитину висловлюватись чітко, ясно та шанобливо, потрібна хороша практика. Ви можете допомогти їй попрактикуватись у тому, як розпочинати розмову, щоб ініціювати врегулювання конфлікту, наприклад: «Якщо ми поговоримо про це, я впевнений, ми зможемо розібратись». Також дуже корисно навчити дитину впевнено висловлювати свої бажання та побоювання, наприклад: «Я хочу, щоб ти спочатку спитав мене, перш ніж узяти якусь з моїх речей».

Заохочуйте творчі рішення. У конфліктах люди зазвичай притримуються якоїсь певної позиції й не бачать інших варіантів. Ось чому при обмірковуванні можливих рішень так важливо мислити творчо. Ви можете використовувати при цьому правило проведення «мозкового штурму», яке полягає в тому, що ніхто не має права засумніватись в ефективності запропонованої ідеї. Це правило спеціально призначене для того, щоб допомогти отримати творчий погляд на ситуацію. Якщо це необхідно, спрямовуйте дітей на головну суть проблеми, але оцінку їхніх придуманих і висловлених ідей залиште на потім. Хай вони вільно та безперешкодно придумують будь-які нестандартні ідеї. Дорослі можуть підключитись і допомогти розробляти альтернативні рішення, якщо це буде сприяти творчому підходу дітей до вирішення проблеми.

Коли треба припинити конфлікт і втрутитись. Деякі конфлікти занадто сильні, щоб діти змогли подолати їх самостійно. Іноді вони не готові владнати конфлікт, який загострюється все більше й більше. Якщо дитячі конфлікти стають дуже інтенсивними або призводять до фізичної агресії, то важливо, щоб у цю ситуацію втрутились дорослі. Коли двостороннє рішення неможливе, ви можете допомогти дитині обміркувати інші варіанти, доступні для неї, й потім разом вибрати найкращий з них.

 

ДОЗВОЛЬТЕ ДИТИНІ ЗАЛАГОДЖУВАТИ КОНФЛІКТ САМІЙ

 

Уявіть, що вашу дитину обізвав на ігровому майданчику одноліток або однокласник не покликав на свій День народження. Або дитина відчуває ревнощі, тому що, як їй здається, її брат розумніший і ви любите його більше. Або в її друга є щось, чого немає в неї. Або її близький друг переїздить до іншого міста, і вона схвильована.
Як би ви вчинили в таких ситуаціях? Втрутилися б? Поговорили б з батьками іншої дитини?
Багато батьків роблять саме так. Але психологи стверджують, що цього робити не варто, незважаючи на те, що батьки люблять своїх дітей і хочуть їх захистити.
Втручання в подібні ситуації може мати неприємні наслідки для дитини й негативно вплинути на її розвиток.

КРОКИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ПОРОЗУМІННЯ

  1. Не намагайтесь бути «найкращим» і не покладайте провину на інших.
  2. Спокійно визначте проблему й чітко відокремте її від дитини.
  3. Знаходьте спільні інтереси.
  4. Знаходьте взаємовигідні варіанти виходу з конфлікту.
  5. Установлюйте правила та критерії для майбутніх проблем.
  6. Придумуйте власну кращу альтернативу обговорюваного порозуміння.
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2018uCoz