Субота, 18.08.2018, 08:30

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 185
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

МЕТОДИ ВИХОВАННЯ ЕМОЦІЙНО ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ
ПОРАДИ ПСИХОЛОГА


Наші батьківські зусилля при вихованні дітей дуже важливі, оскільки наш вплив зберігається впродовж усього життя. Але що найцінніше з того, що ми можемо подарувати нашім дітям? Любов до себе, адекватна самооцінка та самоповага!

Як батьки ми хочемо для наших дітей усе зробити правильно й чудово. Ми хочемо прибрати з їхнього життя конфлікти, розчарування, неприйняття та невдачі. Але ми не повинні забувати про те, що життя – це процес. У міру просування життєвим шляхом дітям доведеться стикнутися з конфліктами, розчаруваннями, неприйняттям і невдачами. Виховуючи в них почуття любові до себе, адекватну самооцінку й самоповагу, ми готуємо їх до пізнання життя. Це наше найважливіше завдання як батьків.

ЯК РОЗВИНУТИ ЕМОЦІЙНУ СТІЙКІСТЬ ДИТИНИ

Кожен із нас зіштовхується з труднощами й невдачами. Батьки, які роблять акцент у вихованні на розвиток психічної стійкості малюка, роблять його більш стійким, урівноваженим, позитивним та здатним справлятися з будь-якими проблемами на його шляху. Це сприяє максимальному розкриттю потенціалу особистості в майбутньому, допомагає йому відчувати себе більш щасливим й задоволеним життям.
У сучасному світі більшу частину часу дитина приділяє таким заняттям, як уроки, тренування, відвідування численних гуртків. При такому щільному розкладі в батьків не залишається часу, щоб навчити малюка більш важливих речей. Тому багато дітей не розвивають свою психічну стійкість, необхідну в дорослому житті.
Розглянемо кілька рекомендацій, дотримуючись яких, ви допоможете дітям стати психічно стійкішими, успішнішими в житті.

Рекомендація № 1. Навчіть дитину реалістичного мислення
Те, як мислить ваша дитина, впливає на її почуття й поведінку. Тому так важливо навчити дитину справлятися з негативними думками й переживаннями. Діти часто потерпають від негативних думок, як і дорослі (поганих передчуттів, сумнівів у своїх силах, критики тощо). Батьки в таких випадках вважають за краще обмежуватися фразами: «Не турбуйся» або «Все буде добре».
Більшість батьків ніколи не вчать своїх дітей позитивного самонавіювання. І такі діти часто виявляються не готовими до справжніх життєвих труднощів. Діти, які мислять реалістично, впевнені у своїх силах й відрізняються більшою життєвою стійкістю. Керуючись принципами реалістичного мислення, замість думок: «Я ніколи не складу іспит з математики», така дитина каже собі: «Я можу поліпшити свої знання з математики, якщо буду краще вчитися, звертатися по допомогу й регулярно виконувати домашнє завдання».
Як навчити дитину. Запропонуйте їй на певний час стати «детективом», який шукає факти, щоб довести або спростувати свої припущення. Коли вона висловлює якусь негативну думку, запитайте її: «Чому ти вважаєш це правдою?» або «Чи є якісь факти, які підтверджують те, що це неправда?» Навчіть дитину шукати підтвердження своїм думкам.

Рекомендація № 2. Навчіть дитину справлятися зі своїми емоціями
Дослідження показують, що понад 60% молодих людей емоційно не готові до реалій дорослого життя. Вони не можуть справлятися з неприємними емоціями, такими як самотність, смуток, неспокій та іншими.
Багато батьків намагаються вберегти дитину від усіх неприємностей. Від них часто можна почути фрази: «Не бійся» або «Не варто турбуватися». Але це тільки переконує малюка в тому, що його почуття неправильні або що він не може самостійно впоратися зі своїми емоціями.
Потрібно пояснити йому, який вплив здійснюють емоції. Якщо дитина каже: «Я відчуваю занепокоєння, і через це мені хочеться уникати речей, які мене лякають», вона вміє розпізнавати свої емоції й тому краще підготовлена до того, щоб зустрітися зі своїми страхами. Вона краще вміє справлятися зі своїми емоціями та станом внутрішнього дискомфорту.
Як навчити дитину. Навчіть дитину розпізнавати свої емоції. Це перший крок до розуміння того, як почуття впливають на прийняття рішень. Визнайте емоції вашого малюка, поясніть йому, що в нього є вибір, як поводитися зі своїми почуттями.

Рекомендація № 3. Навчіть дитину позитивних дій
Реалістичного мислення, управління емоціями недостатньо для розвитку життєстійкості дитини. Їй також необхідні позитивні дії. На жаль, батьки схильні оберігати дітей від труднощів реального життя й не дають проявити себе. В інших випадках вони контролюють кожен крок дитини. В обох випадках дитина позбавляється можливості навчитися робити правильний вибір у житті.
Позитивні дії означають, що дитина зустрічається зі своїми страхами, проявляє завзятість у досягненні мети, навіть коли втомилася, і завжди діє у відповідності зі своїми цінностями. Навіть коли доводиться приймати непопулярні рішення. Дитина, яка може діяти, не дивлячись на негативні емоції й дискомфорт, зможе ефективно досягати життєвих цілей.
Як навчити дитину. З ранніх років розвивайте в малюка навички вирішення проблем. Покажіть йому, що він може впливати на своє життя й на життя тих, хто його оточує. Допоможіть йому зрозуміти, що, здійснюючи щодня маленькі кроки на шляху до своєї мети, він зможе реалізувати свій потенціал.

РОЗВИВАЄМО В ДИТИНИ ЛІДЕРСЬКІ НАВИЧКИ

Багато батьків хотіли б, щоб у дорослому житті їхні діти мали лідерські навички й залишили свій слід в історії (хоча б у локальних масштабах). Лідери мають вплив на інших людей, можуть змінювати їх переконання й рішення. Наявність у дитини лідерських якостей не означає, що вона обов'язково стане публічною особою або керівником, але лідерські якості – це невід'ємна частина характеру, яка, безсумнівно, матиме для дитини велику користь у дорослому житті.

Хоча лідерські якості даються людині від народження, батьки можуть розвинути їх у дитини. Розгляньмо декілька способів зробити це.

Говоріть про свої цінності

Установіть систему сімейних цінностей (наприклад, чесність, щирість тощо). Прищеплюйте їх дитині з раннього віку. Дотримання цінностей є основою лідерства.

Прищеплюйте дитині почуття відповідальності

Навчіть дитину брати на себе відповідальність. Для цього доручайте їй домашні справи, відповідні її віку. Це розвиває в дитини самостійність і впевненість у собі – якості, які лежать в основі лідерства.

Дайте дитині можливість самовираження

Дитина повинна мати змогу висловлювати власну точку зору. Обговорюйте з нею те, що бачите по телевізору, розпитуйте її, що відбувається в школі. Дитина має розуміти, що на її думку зважають. Давайте дитині можливість брати участь в ухваленні деяких сімейних рішень (наприклад, що приготувати на вечерю або куди поїхати у відпустку).

Залучайте дитину до занять, що розвивають лідерські якості

Шкільні та позакласні заняття розвивають у дитини дисциплінованість, навички взаємин з іншими людьми, чуйність до тих, хто навколо, а також навчають працювати в команді. Під час цих занять дитина вчиться досягати поставлених цілей. Названі навички будуть їй дуже корисні в майбутньому.

Заохочуйте участь дитини в командній роботі

Із раннього віку намагайтеся визначити інтереси дитини й залучайте її до групових занять відповідно до цих інтересів. Запишіть дитину в спортивну секцію або гурток, де дитина може знайти собі друзів. Також заохочуйте, щоб дитина грала в командні ігри разом із друзями. Для дитини це чудовий спосіб зрозуміти, що таке командна робота.

Ставте цілі й рухайтеся до них

Визначаючи для себе цілі, дитина вчиться вирішувати проблеми і планувати на тривалий період часу. Крім того, досягаючи поставлених цілей, дитина зміцнює впевненість у собі. Покажіть дитині, як ставити цілі й розбивати їх на дрібніші завдання. Відзначайте проміжні досягнення дитини на шляху до визначеної мети. Якщо в неї щось не виходить, запропонуйте їй проаналізувати причини невдачі: «Який урок ти можеш взяти із цієї ситуації, щоб наступного разу все вдалося?».

Розвивайте в дитини навички планування

Залучайте дитину до планування сімейних справ, наприклад, відпустки, поїздки на гостину до родичів тощо. Дозволяйте їй висловити свою думку нарівні з рештою членів сім'ї. Можна також доручати дитині дрібні обов'язки під час підготовки до тих чи інших подій.

Виховуйте в дитині хоробрість

Заохочуйте дитину у спілкуванні з однолітками висловлювати власну думку, відстоювати свою позицію й не уникати ситуацій, що здатні вивести дитину із зони комфорту. Стикаючись із труднощами, діти розвиваються і стають сильнішими. Не поривайтеся вирішувати проблеми за дитину, але допомагайте їй і підтримуйте її.

Розвивайте наполегливість у подоланні труднощів

Справжні лідери вміють не тільки досягати визначених цілей, а і виявляють наполегливість у разі невдачі. Важливо не оберігати дитину від невдач, а дати їй змогу пережити розчарування, щоб отримати із цього життєвий урок. Дитина повинна навчитися справлятися з невдачами й рухатися далі, коли, наприклад, перемагає команда суперників або когось іншого обирають старостою класу.

Не втручайтеся

Коли ви бачите, що дитина намагається впоратися з труднощами, виконуючи домашнє завдання або в інших подібних ситуаціях, у вас може виникнути спокуса втрутитися і зробити роботу за неї. Замість цього дозвольте дитині самостійно знайти рішення проблеми. Після цього ви можете розглянути з нею виниклі труднощі й подумати про те, що можна було зробити по-іншому.

Навчіть дитину шукати компроміс

Уміння домовлятися і йти на компроміс – дуже важливі навички для лідерів. Спілкуючись із дитиною, розвивайте в неї ці навички. Замість того, щоб відповідати на її прохання категоричними «так» або «ні», дозвольте дитині переконати вас. Навчіть дитину домовлятися: вимагаючи в інших щось, пропонувати щось натомість і відразу не поступатися в ситуаціях, які їй не подобаються.

Розвивайте в дитини навички ухвалення рішень

Дітей потрібно якомога раніше вчити приймати рішення. Маленьких дітей може спантеличити занадто велика кількість варіантів, тому іноді варто звузити її вибір до двох-трьох найбільш розумних варіантів. У такий спосіб можна чинити у випадках, коли ви обираєте вечірнє заняття для дитини або страву на вечерю. Навчіть дитину зважувати всі плюси й мінуси кожного варіанта, щоб зробити розумний вибір. Це вміння буде для неї надзвичайно корисним у дорослому повсякденному житті.

Розвивайте в дитини впевненість у спілкуванні

Сімейна вечеря в кафе або ресторані може стати для дитини корисним уроком упевненого спілкування. Дозвольте їй самій поговорити з офіціантом і замовити собі страву. Це навчить дитину впевнено розмовляти з дорослими й відкрито заявляти про свої потреби.

Заохочуйте дитину виявляти активну позицію

Пояснюйте дитині, що коли вона стикається із ситуаціями, на які може вплинути, то не має сидіти склавши руки. Оптимістичні погляди на життя надихають. Будьте оптимістами – і решта братиме з вас приклад.

Залучайте дитину допомагати тим, хто навколо

Допомога навколишнім і волонтерська діяльність навчають дитину соціальної відповідальності. Якщо дитину з раннього віку привчити допомагати іншим людям, вона і далі робитиме це у дорослому житті. Запропонуйте дитині не тільки присвячувати свій час допомозі тим, хто цього потребує, а й жертвувати гроші на благодійність.

Показуйте дитині позитивний приклад

Батьки завжди є авторитетними фігурами для дитини, тому вони повинні показати їй позитивний приклад у розвитку лідерських якостей. І справа тут не тільки в тому, щоб добре виконувати батьківські функції, – це вчить дитину необхідності показувати позитивний приклад людям, на яких вона хоче вплинути. Розкажіть дитині про свої життєві цілі, можливості для розвитку та про власний життєвий досвід. Покажіть дитині, як ви поєднуєте свої професійні й особистісні якості. Так вона зрозуміє, які якості потрібні для того, щоб бути ефективним лідером.

Будьте послідовними

Розвиток у дитини лідерських якостей потребує від батьків багато часу й цілеспрямованих зусиль. Постійно прищеплюйте дитині моральні якості, заохочуйте відповідальну поведінку й надавайте можливості для зростання. Коли дитина виросте, вона зможе навчити цього інших.

Докладаючи невеликі зусилля, батьки можуть розвивати лідерські якості дітей. Навіть якщо ваша дитина не стане керівником або громадським діячем, ці якості допоможуть їй краще навчатися в школі й налагоджувати добрі взаємини з оточенням.

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ СВАРОК БАТЬКІВ НА ДІТЕЙ

Для того щоб почуватися захищеною, дитина потребує тісного зв'язку з батьками. Але їй також важливо знати, що між ними встановлені теплі, дружні стосунки. Коли вони сваряться й виявляють домашнє насильство у ставленні один до одного в присутності дитини, вона не почувається в безпеці. Це завжди призводить до серйозних проблем у її розвитку.

Занепокоєння та страх
Коли дитина бачить прояви домашнього насильства з боку батька або матері, вона стає вразливою, втрачає почуття захищеності. Вона не впевнена, що батьки зможуть її захистити, подбати про неї, тому що бачить їх ставлення один до одного. У результаті навколишній світ здається дитині загрозливим і небезпечним. Вона відчуває занепокоєння, впадає в депресію. Це призводить до зниження самооцінки й появи страхів, які будуть переслідувати її в дорослому житті. Виявляючи насильство, батьки не приділяють уваги дитині, хоча це їй украй необхідно. Тому в моменти, коли малюк буде потребувати допомоги, він навряд чи звернеться до батьків.

Провина й сором
Багато дітей не розуміють, чому батьки сваряться, і думають, що це відбувається з їхньої вини. Наприклад, якщо малюк погано поводився протягом дня, не прибрав у кімнаті або не з’їв за обідом усе, що було в тарілці, а ввечері між батьками відбулася сварка, він може почати звинувачувати себе. Батьківські сварки викликають у нього почуття провини, сорому або злості на самого себе. У нього розвивається невпевненість у собі. У майбутньому така дитина з труднощами зможе постояти за себе, тому що підсвідомо вона завжди почувається винною.

Емоційні проблеми
Діти переймають моделі поведінки в батьків, спостерігаючи за ними й беручи з них приклад. Це стосується і способів вирішення конфліктів. Дитина може навчитися вирішувати проблеми за допомогою істерик, бійок або суперечок, тому що саме так чинять її батьки. Стаючи свідком домашнього насильства й відчуваючи від цього стрес, вона може зробити висновок, що проявляти емоції небезпечно, що вони призводять до конфліктів з близькими людьми. Через це дитина починає пригнічувати свої емоції, стає замкнутою, емоційно стриманою, уникає контактів з тими, хто її оточує.

Проблеми з довірою
Батьки, які часто сваряться, дають зрозуміти дитині, що близькість може приносити страждання. Хоча в інших випадках дитина бачить, що батьки люблять один одного, картини сімейних сварок засмучують її. У результаті вона може втратити довіру до людей зі свого оточення, почати уникати близьких стосунків, щоб не завдати собі болю. Дитина виростає з переконанням, що близькі стосунки завжди призводять до сварок і насильства. Вона також може вступати у взаємини, але розривати їх, коли вони стають близькими.

Про важливість здорового спілкування
Як стверджують психологи, дитині завдають шкоди не розбіжності між батьками, а те, як вони вирішують ці розбіжності в присутності дитини. Батьки, які вміють контролювати свої емоції, спокійно обговорюють проблеми, не вдаючись до насильства, дають дитині приклад здорових взаємин. Якщо ви з чоловіком не можете впоратися з емоціями, а ваші розбіжності завжди закінчуються сварками чи й бійками, зверніться до сімейного психолога. Він допоможе знайти більш здорові способи спілкуватися один з одним і вирішувати конфлікти.

 

ЯК УСТАНОВИТИ ЕМОЦІЙНИЙ ЗВ`ЯЗОК З ПІДЛІТКОМ

Щоб знайти з підлітком спільну мову, батькам насамперед варто припинити непокоїтися й усвідомити, що підлітки – не монстри. Вони переживають зміни в багатьох сферах одночасно – фізичній, емоційній та соціальній. Зрозумівши це, батьки зможуть встановити з дитиною здорові взаємини, засновані на терпінні й любові. Щоб такі взаємини між батьками й дитиною тривали впродовж усього підліткового віку, батькам потрібно дотримуватися декількох простих рекомендацій:

1. Розмовляйте. Батькам може здаватися, що підлітки люблять проводити весь свій вільний час у себе в кімнаті. Однак діти хочуть знати, що батьки цікавляться тим, що відбувається в їхньому житті. Головне у такому спілкуванні – зробити його невимушеним. Навіть банальні питання дорослих про те, як минув день підлітка, можуть допомогти йому відкритися. Регулярні розмови про друзів підлітка допоможуть вам стежити за тим, що відбувається навколо нього, а у самої дитини формуватимуть переконання, що ви цікавитеся її життям. Добрими темами для розмови з підлітком можуть бути його життєві цілі, досягнення й інтереси (наприклад, спорт, фільми або музика).

Мета щоденних розмов на зазначені теми – налагодити невимушене спілкування, яке даватиме насолоду батькам і дітям. Намагайтеся не перетворити такі розмови на моралізаторство – це зведе нанівець весь сенс спілкування. Приділяйте спілкуванню з підлітком щодня не менше ніж 15–30 хвилин, знаходьте для цього моменти, коли дитина налаштована на діалог (наприклад, відразу після її повернення зі школи, під час поїздки в машині або упродовж вечері).

2. Слухайте. Коли ви зможете налагодити спілкування з підлітком, дозвольте йому обирати теми для розмови, а самі більше слухайте. Це дасть підлітку змогу поділитися з вами тим, що в нього на душі. Під час такої розмови висловлюйте свої коментарі, ставте запитання, заохочуйте дитину аналізувати подію і знаходити вихід із тієї чи іншої ситуації. Ваше вміння вислухати досить важливе під час важких і емоційних розмов. Потрібно щиро вислухати підлітка й допомогти йому знайти спосіб упоратися з проблемою. Іноді батькам буває непросто бути спокійними в таких ситуаціях, але важливо зберігати відкритість у спілкуванні. Ваші поспішні емоційні реакції можуть спричинити те, що надалі підліток припинить бути відкритим у спілкуванні.

3. Установіть правила й дотримуйтеся їх. Слухати дитину, обговорюючи з нею життєві труднощі, важливо, але не менш важливо встановлювати для неї правила. Підліток повинен знати, яка поведінка прийнятна, а яка – ні, а також які наслідки настануть, якщо він поводитиметься погано. Батьки не мають кричати на підлітка або принижувати його, варто просто дати йому зрозуміти, що той чи інший вчинок матиме визначені наслідки.

4. Проводьте більше часу разом. Спільні заняття – чудовий спосіб зміцнити емоційний зв'язок із підлітком. Сучасне життя сповнене клопотів, і щільні робочі графіки батьків призводять до того, що діти почуваються самотніми й покинутими. Якщо ви виділятимете час у своєму графіку на спілкування з підлітком, він зрозуміє, що ви його приймаєте й цінуєте. Навіть найменші знаки уваги (наприклад, похід разом на прогулянку, у кінотеатр або кафе) дадуть йому змогу зрозуміти, що він вам не байдужий.

5. Завжди залишайтеся батьками. Коли ви щосили намагаєтеся налагодити емоційний зв'язок із підлітком, легко втратити межу між батьківськими та дружніми взаєминами. Буває важко вислухати підлітка, залишаючись неупередженим, як товариш, і встановлювати йому кордони й наслідки, як батьки. Підлітки потребують відповідальних батьків, котрі наглядатимуть за ними й створюватимуть їм безпечні умови, незважаючи на те, що правила й обмеження можуть стати предметом суперечок і розбіжностей. Батьків часто непокоїть, що обмеження можуть зруйнувати зв'язок із підлітком. Однак потрібно пам'ятати, що підлітки зазвичай поважають батьків, які дотримуються свого слова, хоча часто діти в цьому й не зізнаються.

Підлітковий етап життя дитини може завдавати батькам чимало труднощів, але не обов'язково цей період стане жахливим для сім'ї. Якщо ви регулярно спілкуватиметеся з дитиною, завжди виявлятимете готовність її вислухати й зрозуміти, але при цьому будете непохитними у своїх рішеннях, то зможете створити емоційний зв'язок із нею. Якщо проводити час із підлітком і щиро цікавитися його захопленнями, друзями й особистим життям, то цей зв'язок ставатиме дедалі міцнішим. У вихованні підлітка важливі відкритість і терпіння. Виявіть їх – і матимете лише позитивні спогади про підлітковий період.

ЕМОЦІЙНО ЧУТЛИВІ ДІТИ: ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ

Чутливим дітям буває надзвичайно складно справлятися зі своїми емоціями, однак батьки, дотримуючись певних рекомендацій, можуть допомогти дитині в цьому. Батькам потрібне велике терпіння, адже емоційно чутливі діти часто примхливі й легко збуджуються. Розгляньмо декілька рекомендацій, як поводитися з емоційно збудливою дитиною:

1. Прийміть емоційну чутливість дитини. Не намагайтеся змінити природу дитини і враховуйте її темперамент. Знайдіть у темпераменті дитини сильні сторони.
2. Давайте дитині достатньо часу, щоб заспокоїтися та опанувати свої почуття. Дитину може гнітити велике скупчення людей, і тому в певних випадках вона потребуватиме деякого часу, щоб розслабитися і повернутися в нормальний емоційний стан. Не змушуйте дитину брати участь у групових іграх і заняттях, якщо їй це не подобається. Запропонуйте дитині зайнятися чимось, що її заспокоює: почитати книгу, помалювати або послухати спокійну музику.
3. Встановлюйте для дитини певні обмеження. Якщо ви будете цілковито приймати поведінку дитини, вона не захоче нічого в ній міняти. Навчайте дитину відповідальності за свою поведінку, встановлюючи для неї обмеження, учіть її взаємодіяти з реальним світом.
4. Хваліть зусилля своєї дитини. Емоційно чутливі діти можуть бути сором'язливими та невпевненими в собі. Тому хваліть дитину щораз, коли їй удається дати раду своїм емоціям. Дайте дитині зрозуміти: ви цінуєте її зусилля і вони гідні похвали. Ваша похвала мотивує дитину добре поводитися надалі й підвищить її упевненість у собі.
5. Дайте дитині почуття безпеки і мотивуйте її. Для цього дитину можна винагороджувати за досягнення в навчанні, спорті або будь-якій іншій сфері. Це підвищує її настрій і викликає позитивні емоції.
6. Розвивайте в дитини навички вирішення проблем. Це буде для неї надзвичайно корисним у майбутньому. Життєві проблеми викликають у чутливих дітей сильні негативні емоції, тому їх слід навчити ефективно вирішувати поточні питання.
7. Розвивайте в дитини навички спілкування. Емоційно чутливі діти часто відчувають проблеми зі спілкуванням і не вміють висловлювати свої почуття. Тому батькам потрібно навчити дитину виражати емоції й висловлювати свою думку.
8. Прищеплюйте дитині відповідальність за її рішення. Емоційно чутливі діти бувають надмірно залежними від батьків. Однак дитину потрібно навчити брати відповідальність за її рішення. Це дуже важливо для того, щоб дитина стала самостійною і впевненою.

 

НАВЧАЄМО ДИТИНУ СПРАВЛЯТИСЯ ЗІ СТРЕСОМ

Незалежно від того, що є причиною стресу, ви можете вжити певних заходів, аби впоратися з ним. Для цього вам потрібно поглянути на стресову ситуацію з трьох сторін:
Усуньте симптоми стресу. Просто позбутися симптомів стресу недостатньо, однак це необхідно зробити найперше, щоб запобігти розвитку хронічного стресу. Послабити реакцію організму на стрес і більш спокійно реагувати на стресові фактори вам можуть допомогти різні засоби. Найпростіші способи зняття симптомів стресу – дихальні вправи і гумор.
Докладіть зусиль, щоб опанувати ситуацію. Цей етап боротьби зі стресом багато в чому залежить від індивідуальних особливостей людини, котра переживає стрес, і є надзвичайно важливим. Як зазначалося, у стресовому стані людям не завжди під силу знайти оптимальний вихід із ситуації. Коли ви опинитеся у спокійнішому місці, то зможете знайти спосіб упоратися з тим, що у вас викликає стрес.
Ви відчуваєте стрес через стосунки? Опануйте більш ефективні стратегії спілкування або розвивайте впевненість у собі. Ваш стрес пов'язаний із роботою? Навчіться отримувати насолоду від вашої поточної роботи або спробуйте знайти нову. Ви відчуваєте стрес через нестачу грошей? Упоратися можна і з ним, навчившись фінансової грамотності. Люди часто не звертають уваги на прояви стресу або довгий час терплять його, стаючи в таких випадках ворогами самим собі. Припиніть робити це негайно.
Навчіться управляти стресом у довгостроковій перспективі. Щоб ефективно справлятися зі стресом, вам потрібно знайти собі заняття, які наповнюють вас позитивними емоціями й роблять вас емоційно стійкими перед стресовими факторами. Такими заняттями можуть бути медитація, фізичні вправи або будь-які заняття, які підвищують вам настрій. Також навчіться бути емоційно стійкішими. Замість того, щоб чекати прояву симптомів стресу, а потім позбавлятися їх, ви можете навчитися спокійніше реагувати на стресові ситуації.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Copyright MyCorp © 2018uCoz